Сонячна система електроживлення

   Система була змонтована на даху будівлі, розташованої на теріторії найбільшого в Україні Розсадника рослин для зовнішнього озеленення.  
   https://megaplant.ua/

Обладнання

Основні параметри

Опис проекту

   Це був перший проект, реалізований нами у сфері систем альтернативного живлення на сонячній енергіі.
   Особливістю проекта було використання мережевого інвертора без підключення до Зеленого Тарифу*.

   Монтаж системи було розпочато 31.07.2011.
   Загальна кількість днів монтажу – 7 (з налаштуванням). Робота виконана 2-ма інженерами.
   Початково розміщення панелей було розраховано на підключення 7-ми стрингів по 12 панелей у ряд тільки для мережевого інвертора (напруга  стрінгу Voc до 460VDC). На етапі проектування також було прийняте рішення встановлення додаткового автономного інвертора для забезбечення безперебійним живленням частини навантаження будівлі. 

   За рахунок окремого розподілення елементів кабельної системи (розключення кабелів у боксах IP65), було окремо відведено три верхніх ряди панелей для підключення двох контроллерів заряду батарей (напруга  стрінгів панелей Voc до 120VDC).

   Розміщеня панелей виконано на кріпленнях з фіксуванням на 2 ребра шифера. Місце встановлення крепежів на шифер додатково ізолювалось ущільнювачами та герметизувалось.
   
Увага!!! Сьгодні, при наявности спеціальних кріплень під шифер, ми не рекомендуємо способ монтажу на ребра шиферу.
   У далекому 2011 році, ринок кріплення сонячних панелей був особливо дифіцитним. Алюмінієвий профіль (S рейка) були не доступні для широкого використання. Короткий термін виконання проекту змусив нас використовувати рішення на підручних засобах.
Для монтажу були використані алюміниєві профели гардинного типу. Оцинковані кріплення приєднувались до рейок бовтовим з’єднанням (гвинт-шайби-гайки М6).
   Для зручності монтажу та подальшої модернізації – по периметру покрівлі було зроблено відступи від краю – по 500мм.
   На правій боковій частині були змонтовані коробки кабельних з’єднань. Кожний ряд панелей має свої ланцюги заземлення, які окремо заведені у щит електророзподілу на першому поверсі. У схемі передбачалось 
в подальшому встановлення обмежевачів напруги. Для цього в шафі було зарезервовано місцедля встановлення модульніх розрядників на DIN-рейку.

   Особливістю використання у проктах панелей того часу було виконання роз’ємних з’єднань панелей з використанням коннекторів Tyco electronics. (На сьогодні найбільше поширення має стандарт MC-4).

   Усі з’єднання між стрингами панелей зроблені через колодки у коробках розподілення. Загальна напруга зі стрингів для системи резервного живлення – розбита на два кола: 6х3 панелі. Через запобіжники DC – напруга подається на контролери заряду FlexMAX. Дуже якісні універсальні контролери мають вибір диапазону робочої напруги батарей (60VDC, 48VDC, 36VDC, 24VDC та 12VDC) та зручний інтерфейс налаштування.

   Напруга на мережевий інвертор подається через окремі кола (срінги кожного ряду зібрані із 12 послідовно з’єднаних панелей). Через запобіжники напруга позається напряму на інвертор. Інвертор. Delta Solivia має 4 входи: 2х2.

Схема підключення автономного інвертора

Схема підключення мережевого інвертора

   Усі електричні з’єднання частини DC з сонячних панелей, а також підключення контроллерів та инверторів, виконано в одній шафі. Таке універсальне використання дозволяється в окремих випадках з обов’язковим розділенням частин постійного струму та змінного струму.

   Батареї зібрані в один массив на стелажах. Кожна група з 4-х батарей підключена до інвертора через окремий запобіжник. Загальний струм через ланцюг батарей може досягати 120А при повному завантаженні інвертора. 

   Під час експлуатації система була перероблена на часткову роботу як “автономна” станція. В даному випадку, один з контроллерів був налаштований на відключення реле на вході інвертора, чим досягалась автономна робота при достатньому заряді батарей та наявності надлишкового сонячного випромінення. У разі зменьшення сонячної активності та часткового розряду батарей – система знову вмикала зовнішнє живлення на інвертор.
   Недолік даного рішення – часте перемикання з мережі на роботу від батарей, що значно знижує строк придатності батарей.
   Найбільший дискомфорт у користуванні відчули користувачі техніки – часте перемикання контактів реле в даному типі інвертора – можна було видчути оком як “мигання”. На прохання замовника, для захисту від комутаційних перешкод надчутливого обладнання компьютерної техніки  – система була знову переведена у режим безперебійного живлення.

* Зелений Тариф в Україні для сонячних електростанцій почав діяти у 2011 році, переважним чином для великих комерційних промислових систем генерації. Для приватних господарств початок розвитку альтернативноі енергетики припав на 2015 рік (з моменту прийняття законопроекту 2010-Д.).
   На момент завершання проекту мережевий Інвертор генерував потужність до 10кВт без обліку (частково компенсувалась потужність загального використання).

Фото монтажу системи. 07-08. 2011р.

Пожежа у Василькові 09.06.2015р.